Вірш «Намалюю (Я намалюю на папері щасливу дитину)»
Volkanov (Дмитро Волканов)

Вірш «Намалюю (Я намалюю на папері щасливу дитину)» Volkanov (Дмитро Волканов), сучасний український автор, написав під впливом подій, які відбуваються в Україні і розривають серця не лише самим українцям, а й багатьом людям по всьому світу, які переживають через війну. Творчість – це один із способів впоратись з емоціями та переживаннями, тому займатись нею починає багато хто, навіть ті, хто взагалі ніколи раніше нічого не писав.

Ім’я Дмитра Волканова стало відомим нещодавно якраз завдяки його творчості. Він написав не просто вірш, а цілу пісню, якою тепер можуть насолоджуватись люди по всій планеті. Можливо, почувши її, хтось з іноземців навіть захоче вивчити українську мову. У цьому творі автор виразив найбільше бажання всіх українців – щоб закінчилась війна і небо знову було мирним. Коли це станеться, діти і дорослі будуть щасливими, знову звучатиме сміх на вулицях і в домівках.

У творі автор говорить від свого імені, виражаючи бажання намалювати прекрасне майбутнє своєї країни. У ньому він бачить світле небо, де літають пташки, радісних дітей, а головне – Україну без бід і смертей, які несе війна. Більше не буде горя на рідній землі, все відновиться, відродиться, повернеться життя. Про це думає і говорить молодий поет, але це думки й бажання усіх людей, які живуть в Україні чи за її межами.

Хіба могли українці уявити, що таке страхіття прийде у їх дім? Чи можна до такого підготуватись? Ні. Але війна прийшла і змінила все. Змінились і люди. І тепер їм доводиться пристосовуватись, звикати до нової реальності, якою б страшною вона не була. Але вірш Волканова – це як ковток свіжого повітря, як та «соломинка», за яку можна ухопитись, щоб не втратити надію на краще, надію на життя.

Нехай поки що доводиться малювати світле майбутнє лише у думках чи на папері, але колись воно обов’язково стане реальністю. Всі біди підуть геть, а українська земля відродиться. Знову будуть щасливими діти і мирним світле небо.