У будь-якому детективі мають бути два основних персонажі – сищик і злочинець. А у класичному детективному творі вони ще й поводитись будуть типово, оскільки це одна з характерних особливостей жанру у його класичному вигляді.
Загалом таких типових рис є декілька, і одна з головних полягає у тому, що в класичному творі завжди буде представлена повнота фактів, щоб читач зміг подумки проводити власне розслідування, а не просто слідкувати за ходом думок сищика, який його проводить у творі.
Важливо й те, що у фіналі твору відповіді на всі запитання неодмінно мають бути отримані, тобто таємниць уже не повинно залишатись. А обстановка, у якій відбуваються події, зазвичай знайома читачам, тому у ній вони добре орієнтуються і можуть визначити, що там виділяється чи видається підозрілим.
Варто зазначити, що у класичних детективах немає місця для збігів чи помилок, тому навіть у свідка, який у чомусь випадково помилився (переплутав дати чи місця), на те обов’язково є логічні причини, які все пояснюють.