Вірш «Микита Кожум’яка (Микита Кожум’яка)» Олександра Олеся
Убивши князя Святослава, Печеніги раз у раз Йдуть ордою на Вкраїну, Раз у раз грабують нас
І тепер їх шатра сірі Вкрили луг над Трубежем, Печеніги знов з’явились І погрожують мечем.
Наші ждуть. Але боїться Печенізький хан іти, Йому хочеться без бою Перемоги досягти.
Є один вояк у його Втроє дужчий за вола… “Хай він б’ється”, — хан хитрує І до князя шле посла.
“Чи не викличем ми, князю, Гніву праведних богів, Коли річку почервоним Кров’ю наших вояків?!
Краще ми розв’яжем сварку Славним герцем двох борців: Коли твій борець подужа, Я скорюся без боїв”.
Князь погодивсь, і звелів він Найсильнішого знайти… Та на герць ніхто в державі Не зважається піти.
Засмутився Володимир… Аж прийшов якийсь дідусь: “Син побореться, мій князю, І поборе, побожусь.
З ним колись ми посварились, Пам’ятаю, як тепер, М’яв він шкуру, так, повіриш, Спересердя всю роздер”.
Привели до князя хлопця: Соромливий, мовчазний, Невисокого і зросту, Хоч доволі кремезний.
“Може, хочеш, князю, Чи міцна моя рука, Роздражніть на пробу жаром Найсильнішого бика”.
Роздражнили. Бик на хлопця, Але той схопив за бік І кавалок м’яса вирвав… Бик упав і кров’ю стік.
“Добре!” — князь сказав до хлопця, А військам своїм звелів, Щоб озброїлись і ждали Щохвилини ворогів.
Третій довгий день минає І ідуть борці на бій, Князь і хан собі гадають: “Хто поборе — твій чи мій?!”
Печеніг угледів хлопця І сміється: “От, дурне, Подолати, побороти Воно думає мене!!”
Не злякався Кожум’яка І боротися почав. Повертав борця і важив, Потім, наче кожу, м’яв.
І нарешті, наче бочку, Ухопив і кинув вмить. На землі без руху мертвий Печеніг-борець лежить.
І на тім славетнім місці, Де страшний борець упав, На тім місці Володимир Переяслав збудував.
Аналіз вірша «Микита Кожум’яка (Микита Кожум’яка)» Олександра Олеся
Вірш «Микита Кожум’яка» Олександра Олеся – це нова казка, в якій письменник, як і попередні автори жанру, в простій формі доносить до дітей дуже важливі цінності, що передавались з покоління в покоління. В Олеся вийшла чудова історія, на якій зросло не одне покоління українців. Вона возвеличує скромність та одночасну силу, яка є в руського богатиря, що здатен захистити свій дім і своїх рідних. Якщо дивитись загалом на історію, то це класичне становлення героя, його розвиток й зрозуміла кожному мораль.
Письменник послуговується народним мотивом – історіями про боротьбу Микити Кожум’яки та ворогів Русі, печенігів. Проте в сюжеті Олеся головним антагоністом стає змій, що відсилає читача до більш християнських мотивів. Але це не заважає письменникові показувати оригінальну та досить самобутню історію, яка захоплює та не відпускає свого читача. Важливими образами в історії стають батьки хлопчика, князь та княгиня, що є уособленням батьківської турботи та ласки.
Своєю поемою Олесь намагався показати головне – міць, силу, відвагу та одночасно скромність і простоту руського воїна. Йому не личить хизуватись своїми перемогами, або презирливо ставитись до кого-небудь. Він має свою основну мету – боронити Батьківщину від будь-кого, хто загрожує їй. Разом з тим, він прославляє свого головного героя, через образ якого й висвітлює все вищесказане.
Книга “Микита Кожум’яка (Микита Кожум’яка)” Олександра Олеся.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Микита Кожум’яка (Микита Кожум’яка)» Олександра Олеся українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
Відгуки на вірш «Микита Кожум’яка (Микита Кожум’яка)» Олександра Олеся
Одна відповідь до “Микита Кожум’яка (Микита Кожум’яка)”
Книга дуже цікава та повчальна