Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки — чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобровая, Та чарівниченька справедливая. У неділю рано зілля копала, В понеділок — переполоскала, Як прийшов вівторок — зілля ізварила, У середу рано Гриця отруїла. Прийшов четвер — Гриць уже помер, Прийла п’ятниця — поховали Гриця. А в суботу рано Мати дочку била: — Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла? — Ой мамо, мамо, жалю в Вас не має… Нехай же Грицько нас двох не кохає! Нехай не буде ні тій, ні мені, Нехай дістанеться та й сирій землі. Така тобі, Грицю, за теє відплата — З чотирьох дощичок темненька хата…
Аналіз вірша «Ой не ходи, Грицю» Марусі Чурай
Вірш «Ой не ходи, Грицю» Марусі Чурай став популярною в народі піснею, яку багато хто знає, якщо не повністю, то частково точно. Написано твір було у 17 столітті (у другій його половині), а розповідається у ньому історія сумна і трагічна, бо основа сюжету – помста дівчини хлопцю, який їй зрадив. Така поведінка юнака у творі засуджується, а вчинок героїні виглядає справедливим.
Вважається, що в основі твору лежить реальна історія із життя Марусі Чурай, яка вирішила помститись своєму коханому за те, що він їй зрадив, отруївши його. Наскільки це правда, сказати важко, але така легенда існує, та й уявити, що авторка твору була на таке здатна теж можна. Тому, можливо, це й справді вірш автобіографічний. Цікаво, що даним твором надихались інші українські митці. Наприклад, Ліна Костенко і Ольга Кобилянська, які на його основі створили й свої художні твори.
Починається вірш з того, що головна героїня звертається до коханого Гриця з проханням, щоб той не ходив гуляти на вечорниці, бо забагато там дівчат, які тільки того й чекають, як можливості, щоб такого видного парубка причарувати. А далі дійсно відбувається те, чого так боялась дівчина – обранець їй зраджує. Не могла вона такого пробачити Грицю, тому й вирішила, що він має за таку образу заплатити життям.
Накопала героїня зіллячка, потім його «переполоскала», пізніше «ізварила», а на третій день вже й отруїла хлопця. Помер він не одразу, а через день, а потім вже його й поховали. Показана у вірші і сцена розмови дівчини з матір’ю, яка не розуміє, чому донька так вчинила. Героїня не приховує причину – просто не хотілось їй, щоб Грицько кохав одразу двох, бо вона мала бути для нього єдиною. І у цьому своєму вчинку дівчина бачить не злочин, а відновлення справедливості.
У творі використано чимало різноманітних художніх засобів. Серед них звертання, метафори, епітети, повтори, пестливі слова, риторичні запитання та оклики, а також гіпербола.
Тут ви можете слухати онлайн вірш-пісню “Ой не ходи, Грицю…” Марусі Чурай українською мовою абсолютно безкоштовно.
«Ой, не ходи́, Гри́цю, та й на вечорни́ці» — українська народна пісня середини XVII століття. Авторство належить напівлегендарній поетесі і співачці Марусі Чурай.
Тут ви можете слухати онлайн вірш-пісню “Ой не ходи, Грицю…” Марусі Чурай українською мовою абсолютно безкоштовно.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Ой не ходи, Грицю» Марусі Чурай українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
