Вірш «Сама собою річка ця тече» Миколи Вінграновського
Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені іще.
Вона тече в городі в нас під кленом, І наша хата пахне їй борщем. Цвіте над нею небо здоровенно Солодкими хмаринами з дощем.
Ця річечка тече для клена і для мене, Її й тоді я бачу, коли сплю. Я річечку оцю в городі в нас під кленом Як тата й маму і як мед люблю.
Аналіз вірша «Сама собою річка ця тече» Миколи Вінграновського
Вірш «Сама собою річка ця тече» Миколи Вінграновського, написаний у 1970 році, є прикладом пейзажної лірики і поетичним зізнанням автора у любові до Батьківщини та сім’ї, символом яких є маленька річечка. Її образ у творі центральний, і відчувається, скільки ніжності вклав у нього поет, адже для нього це важлива частина дитинства і загалом всього життя.
Читаючи вірш, можна уявити прекрасний пейзаж, у якому головне місце займає маленька і вузенька річечка, вона ж «Дніпра тихенька синя доня». Їй навіть ще не дали імені, але від цього вона не стала менш значущою. Ліричний герой, від імені якого ведеться розповідь, пригадує той час, коли він і сам був ще дитиною, і тоді ж мав можливість спостерігати за цією річкою, яка текла зовсім близько – прямо на городі біля хати.
То було дитинство для обох – для нього і для річки. Вона могла бачити те ж саме небо, ту ж хатинку, відчувати аромат смачної їжі, яка готувалась мамою. Ліричний герой говорить, що та річка була важливою для клена, під яким текла, бо вона ж давала йому живильну вологу, і для нього самого, бо він, дивлячись на неї, відчував радість. Йому, певно, подобалось спостерігати за природою у різні періоди року, а річечка влітку і взимку могла виглядати по-різному.
Навіть у дорослому віці ліричний герой пригадує річку, і для нього це теплий спогад, який асоціюється з рідною домівкою, батьками, щасливим дитинством, з усим тим, що він найбільше любить. Миколі Вінграновському вдалось створити не просто вірш, а ніби «намалювати» пейзажну «картину», у якій відтворюється маленький всесвіт, у якому є те, що для людини найважливіше і найдорожче.
Річка – це символ рідної землі, згадуючи про неї, можна на хвилинку повернутись у минуле і знову відчути ту радість і спокій дитинства. Окрім символів у творі є різні художні засоби. Серед них можна побачити метафори, порівняння, епітети. А велика кількість пестливих слів додає ніжності і душевності цій поезії.
Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “Сама собою річка ця тече” Миколи Вінграновського українською мовою абсолютно безкоштовно.
Для ліричного героя річечка – це рідна земля, де народився і яку любиш, як тата й маму, і як солодкий спомин дитинства. І це твій власний світ, душа.
Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “Сама собою річка ця тече” Миколи Вінграновського українською мовою абсолютно безкоштовно.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Сама собою річка ця тече» Миколи Вінграновського українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
Відгуки на вірш «Сама собою річка ця тече» Миколи Вінграновського