Вірш «Скрізь плач, і стогін, і ридання»
Леся Українка
- Назва: Скрізь плач, і стогін, і ридання
- Автор: Леся Українка
- Жанри: Вірші | Поезія
- Оцінити:
- 5
- 4
- 3
- 2
- 1
(2 голоси, в середньому: 5 з 5)
Вірш «Скрізь плач, і стогін, і ридання» Лесі Українки
Скрізь плач, і стогін, і ридання,
Несмілі поклики, слабі,
На долю марні нарікання
І чола, схилені в журбі.
Над давнім лихом України
Жалкуєм-тужим в кожний час,
З плачем ждемо тії години,
Коли спадуть кайдани з нас.
Ті сльози розтроюдять рани,
Загоїтись їм не дадуть.
Заржавіють від сліз кайдани,
Самі ж ніколи не спадуть!
Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам воріття!
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!
Аналіз вірша «Скрізь плач, і стогін, і ридання» Лесі Українки
Читайте також усі 👉 Вірші Лесі Українки 👈 на нашому книжковому сайті KNIZHKI.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Скрізь плач, і стогін, і ридання» Лесі Українки українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
Відгуки на вірш «Скрізь плач, і стогін, і ридання» Лесі Українки
