Вірш «Затінок, сутінок, день золотий» Ліни Костенко
Затінок, сутінок, день золотий. Плачуть і моляться білі троянди. Може це я, або хто, або ти ось там сидить у куточку веранди. Може, він плаче, а може, він жде — кроки почулись чи скрипнула хвіртка. Може, він встане, чолом припаде, там, на веранді, чолом до одвірка. Де ж ви, ті люди, що в хаті жили? Світку мій білий, яке тут роздолля! Смуток нащадків — як танець бджоли, танець бджоли до безсмертного поля. Може, це вже через тисячу літ — я і не я вже, розбуджена в генах, тут на землі я шукаю хоч слід роду мого у плачах та легендах! Голос криниці, чого ж ти замовк? Руки шовковиць, чого ж ви заклякли? Вікна забиті, і висить замок — ржава сережка над кігтиком клямки. Білий причілок оббила сльота. Хто там квилить у цій хаті ночами? Може, живе там сама самота, соває пустку у піч рогачами. Може, це біль наш, а може, вина, може, бальзам на занедбані душі — спогад криниці і спогад вікна, спогад стежини і дикої груші…
Аналіз вірша «Затінок, сутінок, день золотий» Ліни Костенко
Читайте також усі 👉 Вірші Ліни Костенко 👈 на нашому книжковому сайті KNIZHKI.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Затінок, сутінок, день золотий» Ліни Костенко українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
Відгуки на вірш «Затінок, сутінок, день золотий» Ліни Костенко
