Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не придбала, Мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене Заглянули від яблуні гілки, Замиготіло листячко зелене, Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині Він про весняну волю заспівав, А з ним прилинули пісні пташині, І любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала; Весни такої не було й не буде, Як та була, що за вікном цвіла.
Аналіз вірша «Давня весна» Лесі Українки
Весна завжди займала в творчості особливе місце. Це час, коли природа прокидається від сну, сповнює людську душу найкращими емоціями та думками в незалежності від того, в якому стані вона перебуває саме зараз. Читаючи вірш «Давня весна» Лесі Українки, в цьому можна переконатись вкотре, адже ця пора року мала своє місце в усій творчості письменниця. Вона вбачала в ній стільки прекрасних сенсів, що їх неможливо перелічити. Але цей приклад пейзажної лірики залишатиметься актуальним доти, доки люди знатимуть, що таке весна.
Сюжет твору не відсилає прямо до певних епізодів життя самої Українки-Косач, але якщо поглянути на ліричну героїню, то можна зрозуміти, що в ній письменниця бачила себе. Весна контрастує з тим, як вона себе почуває, адже її хвороба, що забирає в неї життєві сили, відходить, коли перед очима в усій своїй красі постає весна – неймовірна, тепла, співуча.
Читаючи, важко не уявляти ту картину, що намагається через слово та роки передати письменниця, й саме по собі це відчуття захоплює та не полишає байдужим. Хочеться співчувати героїні, водночас всією душею розділяючи її радість від тієї краси, що постала перед очима.
Таку плеяду людських емоцій неможливо було б описати, не залучивши всі можливі художні засоби. Епітети, що займають важливе місце в пейзажній ліриці, тут створюють красу навколишнього світу, в той час риторичні оклики – звернення Українки до природи, якій та зізнається в щирому коханні.
Проте численні персоніфікації та уособлення в тексті роблять природу не просто красивою, а гуманізованою, ніби це прекрасна людина, розмова з якою – найкраще, що може трапитись в житті людини. Весна – час, коли навіть хвороба може відступити, поступившись перед красою, що так талановито описана письменницею в її творі.
Читайте також усі 👉 Вірші Лесі Українки 👈 на нашому книжковому сайті KNIZHKI.
Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “Давня весна” Лесі Українки українською мовою абсолютно безкоштовно.
“Давня весна” – вірш Лесі Українки (Лариса Петрівна Косач), написаний в 1894 p. Він увійшов до другої збірки поетеси «Думи і мрії», циклу «Мелодії» (цикл складається з 12 творів, більшість із яких має автобіографічний характер).
Читайте також усі 👉 Вірші Лесі Українки 👈 на нашому книжковому сайті KNIZHKI.
Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “Давня весна” Лесі Українки українською мовою абсолютно безкоштовно.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Давня весна» Лесі Українки українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
