Один день — як уся епоха. З першим ранковим світлом у провінційному місті починається ланцюг подій, що зводить докупи страйкарів і поліцаїв, богему і спекулянтів, закоханих і циніків. У центрі цього карколомного монтажу — Теодор Гай: інтелігент із темною ідеєю (він ідеально спланував… труну), який ніяк не може наважитися на справжній вчинок. Поки він вагається, місто розігрівається до білої точки: корчма обертається штабом страйкому, джаз-бенд грає на тлі сутичок, вулиці гудуть від чуток і демонстрацій, а до світанку кожному доведеться обрати двері — у день чи назад у сутінки.
Ранок: Теодор Гай робить дивне замовлення й намагається «обійти долю», але натомість сам уляпається в містечкові інтриги.
День: у місті вибухає трудовий конфлікт; корчма перетворюється на реєстратуру страйкарів, де старий робітник Андріяш Вале, Франц Каркаш, Леон Мустак та інші ведуть свою гру.
Ніч: згущується готичний настрій — джаз, шинквас, підпільні домовленості, затримання, постріли, — ілюзії тріскають.
Світанок: ті самі «двері в день» відчиняються — і це вже не красива метафора, а момент вибору, від якого не втекти.
Чим «Двері в день» чіпляє
- Кіношний ритм і монтаж: короткі сцени, різкі склейки, багатоголосся — читається як німе кіно, що раптово заговорило.
- Живе місто 1920-х: страйки, газети авангарду, джаз, політичні пристрасті — відчуття, ніби стоїш посеред площі й ловиш кожен шурхіт.
- Гострий гумор і сатира: Шкурупій коле і буржуазну поважність, і революційну позу, і милий хаос буднів.
- Психологічна напруга: герой, який боїться дії, — дзеркало для читача: тягти час чи таки увірватися в день?
- Український авангард у чистому вигляді: рідкісний зразок модерністської прози, який стоїть поруч із європейськими експериментами того часу (духом — близько до Dos Passos, але з локальним нервом і мовою).
Для тих, хто любить динамічні міські романи, модерністські експерименти, історії «одного дня», соціальну драму з іронією та атмосферу українських 1920-х.
Це коротка, щільна і неймовірно сучасна книжка про вибір, страх дії й відповідальність — теми, які болять сьогодні не менше, ніж сто років тому. І так, вона читається жадібно: «ще одну сцену — і спати».
Хочеш «увійти в день» разом із героями? Цей роман — саме ті двері.
«Двері в день» — перший в українській і світовій літературі футуристичний роман, якому притаманні деструктивна структура та змішування жанрів. Разом із героєм Теодором Гаєм ми ледь чи водночас опиняємося у вирі подій і курйозів його нинішнього — цілком пересічного життя (паралельно з яким розгортається альтернативна детективна історія на межі із горором), минулого життя, у якому заклалися підступи сьогодення, й майбутніх альтернатив, яких може сягнути герой, наважившись зробити вибір і ступити у двері в новий день. Та в одній із альтернативних ліній він обирає двері в ніч, а ще в одній опиняється в первісно-общинному ладі, ставши персонажем олійної картини, яку угледів у вітрині магазину. Альтернативи до футуризму письменницькі експерименти Ґ. Шкурупія сягають у атмосферно джазовому тексті «Чучупак», де важить радше поетика і ритміка тексту, його образність та екстатична сила, що постає із поєднання лібідо і мортідо, з еротизації смерті.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Двері в день» Ґео Шкурупія українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
