Вірш «Господь багатий нас благословив»
Олег Ольжич

Вірш «Господь багатий нас благословив» Олега Ольжича – приклад громадянської лірики, що була важливою та буде такою завжди. Письменник ствердно говорить про те, що життя має бути боротьбою, адже через свою швидкоплинність не можна його марнувати й потрібно відстоювати те, що вважаєш правильним. Вірш був написаний в 1933 році, що важливо для розуміння настроїв твору, які закликають до боротьби, національного самоусвідомлення та прагнення до волі, як найвищої цінності. За ці речі варто боротись, як ні за інше в світі, адже українці – нація, що складається з вільних людей.

Сюжетна композиція твору побудований у вигляді промови ліричного героя, що говорить про те, якими є українці. Вони завжди обиратимуть келих хмільної свободи, натомість відкидаючи солодке вино, що, в очах автора, символізує обіцянки тих, хто керує країною. В цьому й полягає вислів письменника про те, що варто боротись за ту справу, до якої серце прагне найбільше.

Українці – це вільна та духовно багата нація, й це є запорукою того, що вона може здолати будь-яку перепону на своєму шляху до національного визволення. Ліричний герой є ніби уособлення всієї нації в його щирому та пристрасному прагненні здобути свободу. Життя, дароване людині Богом, одне, й воно сповнене любові, суму, прагнень та сподівань, й жоден в світі володар не може це забрати. Лиш повноцінним життям, в всіх його проявах та емоціях, можна справді не змарнувати життя.

Використані автором архаїзми та біблеїзми підкреслюють стародавність українського народу. Цими словами, що доповнені метафорами та епітетами, автор хоче сказати кожному, хто читає його твір, що українці заслуговують на своє щастя, але й на них покладений обов’язок боротись за самих себе з вірою в себе та Бога.