Під мостом Мірабо струмує Сена Так і любов Біжить у тебе в мене Журба і втіха крутнява шалена
Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є
Рука в руці постіймо очі в очі Під мостом рук Вода тече хлюпоче Од вічних поглядів спочити хоче
Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є
Любов сплива як та вода бігуча Любов сплива Життя хода тягуча Надія ж невгамовано жагуча
Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є
Минають дні години і хвилини Мине любов І знову не прилине Під мостом Мірабо хай Сена плине
Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є
Аналіз вірша «Міст Мірабо» Гійома Аполлінера
Вірш «Міст Мірабо» Гійом Аполлінер написав у 1912 році, відтворивши у ньому ліричну розповідь про кохання, що минає. Протиставляється це почуття водам річки Сени, яка тече собі постійно під мостом і нікуди не зникає. Людям би, певно, теж хотілось, щоб любов була такою ж вічною, але почуття занадто мінливі і нестабільні – така вже їх природа. Основою для твору стала ткацька пісня 13 століття, ритмічність якої поет у ньому відтворив.
Хоч вірш і ліричний, бо розповідається у ньому про любовні почуття, та він ще й філософський, адже герой, а через нього і сам поет, розмірковує про життя загалом, про час, який спливає. Міст у творі виступає символом чогось сталого, незмінного, вічного. Скільки б не минуло часу, а він продовжує стояти. Сюди приходять різні люди – самотні і закохані, вони дивляться на річку, що тече під ним, і думають про своє життя. Хоча частіше у такому місці вони все ж думають про кохання, яке може бути таким же мінливим, як і Сена – то спокійним, то бурхливим, то стрімким, то неспішним.
Ріка – це символ життя і часу, що минають. І кохання теж колись може минути. Думаючи про це, ліричний герой відчуває смуток, але в його серці все ж залишається надія, що воно колись повернеться і знову розквітне в серці. Бо в житті все циклічно – на зміну радості приходить печаль, а потім вона знову змінюється чимось приємним і веселим. Почуття – це та сила, яка теж існує у постійному русі. Вони просто не можуть бути сталими і однозначними весь час, і у цьому теж є прояв Життя та його постійного розвитку.
Будь-яка зупинка у чомусь – це вже смерть, а життя прагне не до неї, а до руху, тому й має все навколо нескінченно змінюватись. Кожна мить є неповторною, бо наступна вже буде іншою. І це має значення як для кожної окремої особистості, так і для світу загалом. Це той філософський висновок, який можна зробити, читаючи цей вірш.
У творі автор використовує багато художніх засобів, але антитези, повтори і паралелізм чудово передають його емоції та роздуми.
Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “Міст Мірабо” Гійома Аполлінера українською мовою абсолютно безкоштовно.
Вірш «Міст Мірабо» — взірець інтимної лірики Аполлінера. У ньому кохання, що минає, протиставляється водам Сени, що завжди течуть під мостом Мірабо. Поет відтворив у цьому вірші ритм ткацької пісні XIII століття.
Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “Міст Мірабо” Гійома Аполлінера українською мовою абсолютно безкоштовно.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Міст Мірабо» Гійома Аполлінера українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
