Вірш «Мова (Як парость виноградної лози)» Максима Рильського
Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає – Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово – це перлина, Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля, Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Аналіз вірша «Мова (Як парость виноградної лози)» Максима Рильського
Вірш «Мова (Як парость виноградної лози)» Максимом Рильським було написано у 1955 році. У цьому творі поет висловив думку про те, що найбільшим і найціннішим скарбом для народу є його мова. А оскільки він сам українець, то й присвятив поезію саме українській мові, яку дуже любив і прагнув, щоб якомога більше і частіше люди нею розмовляли, дбали про її чистоту і зберігали для наступних поколінь. Бо без мови не буде нації, не буде країни, а такого допускати не можна.
Поет не просто висловлює власне бачення і сприйняття мови, а й фактично у наказовій формі (хоча звучать його імперативи все одно м’яко) закликає людей дослухатись до того, що він говорить. Сам Рильський ставився до мови з великою повагою, для нього вона була справжньою цінністю. Він розумів її глибину і мудрість, що пройшла крізь віки, йому подобалось, що у простих на перший погляд словах, зберігається сила і надзвичайна краса. Це ніби код всієї нації, який зашифровано у звуках, що звучать, мов пісня океану.
Рильський багато уваги приділяв мовному питанню, тому добре знав, які існують у цій темі проблеми. А ще він розумів, що потрібно звертати увагу на те, як говорить народ, яку поезію він пише, які слова використовує, бо це наповнює літературну мову. А читачів через свій вірш автор закликає слідкувати за чистотою своєї мови, щоб не проникали туди чужі слова і не псували її різними «домішками». Якщо потрібно, то краще зазирнути у словник, бо він є джерелом знань, а не «сумним проваллям».
Скільки б років не пройшло з моменту написання цього поетичного твору, а він завжди залишається актуальним. Вдосконалювати свою мову і збагачувати словниковий запас – це завдання, які важливі у будь-які часи. Мова повинна розвиватись, як і самі люди, які нею говорять. А поет, розповідаючи про народ і його взаємодію з мовою, добирає прекрасні образи та порівняння. Слова його звучать приємно і зворушливо.
Серед художніх засобів у цьому вірші можна побачити порівняння, уособлення, метафори та епітети.
Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “Мова (Як парость виноградної лози)” Максима Рильського українською мовою абсолютно безкоштовно.
У вірші «Мова» поет з великою ніжністю і любов’ю говорить про мову, яка звучить як пісня океану. Мова рідного народу глибока у мудрості. Мова – це найдивовижніший і найчарівніший скарб, що людина створила за всю свою історію.
Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “Мова (Як парость виноградної лози)” Максима Рильського українською мовою абсолютно безкоштовно.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Мова (Як парость виноградної лози)» Максима Рильського українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
Відгуки на вірш «Мова (Як парость виноградної лози)» Максима Рильського
