О, панно Інно, панно Інно! Я — сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив — Дитинно, злотоцінно. Любив? — Давно. Цвіли луги… О, панно Інно, панно Інно, Любові усміх квітне раз — ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги…
Я Ваші очі пам’ятаю, Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий — я знаю. А хтось кричить: ти рідну стрів! І раптом — небо… шепіт гаю… О ні, то очі Ваші. — Я ридаю. Сестра чи Ви? — Любив…
Аналіз вірша «О панно Інно…» Павла Тичини
Вірш «О панно Інно…» Павло Тичина написав у 1915 році – на початку своєї творчої кар’єри. Тоді він був поетом-початківцем і просто 24-річним молодиком, для якого у житті багато що відбувалось вперше. Даний поетичний твір, до речі, теж був першим з тих, які було надруковано (принаймні, так стверджують деякі джерела). Писався він у той період, коли Рильський навчався в Чернігові і зустрічався з творчою молоддю міста і області. І хоч це був поетичний дебют для автора, вже тоді стало зрозуміло, що у нього є талант.
Через лірику поезії автор звертається до прекрасної панни, до якої має почуття. Він відкриває їй своє серце, долаючи сором’язливість і хвилювання, адже це глибоко інтимний момент. У творі відображена не вигадана історія, а автобіографічна, тому цікаво буде дізнатись, кому ж поет його присвятив. Якщо вірити дослідникам, то закоханим Тичина був у прекрасну дівчину Поліну, яка займалась музикою і гарно співала. Батьком її був літератор Іван Коновал.
Почуття між молодими людьми були взаємними. Деякий час закохані зустрічались, але потім Поліна пішла, а згодом навіть вийшла заміж за іншого. Для Тичини її зрада була важким ударом. Та у Поліни була молодша сестричка Нюся (Ганна), яку почали називати Інною, бо тоді була така мода. У молодого поета вона безтямно закохалась і навіть не побоялась першою йому зізнатись у своїх почуттях. Їй дуже хотілось замінити Поліну у серці Павла, а він у ній продовжував бачити ту, кого втратив.
До неї, схоже, поет і звертається у своєму вірші, але бачити у ній ту, ким вона була, він так і не навчився. Кожного разу, коли вони зустрічались, Тичина, дивлячись на неї, бачив Поліну і своє забуте кохання. Цікаво, що навіть тоді, коли літератор поїхав з Чернігова, він продовжував підтримувати зв’язок з Інною. Дізнавшись про її смерть, він зробив запис в особистому щоденнику, відмітивши тоді для самого себе, що нарешті зміг відпустити і Поліну.
Серед художніх засобів у творі є метафори, порівняння, риторичні питання, але найцікавішими все ж є авторські неологізми.
Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “О, панно Інно, панно Інно” Павла Тичини українською мовою абсолютно безкоштовно.
«О, панно Інно…» – вірш Павла Тичини, який було написано 1915 року. Поет включив його до другого видання збірки «Сонячні кларнети» (1920 р.)
Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “О, панно Інно, панно Інно” Павла Тичини українською мовою абсолютно безкоштовно.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «О панно Інно…» Павла Тичини українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.