Вірш «Коник-стрибунець»
Леонід Глібов

Вірш «Коник-стрибунець» Леоніда Глібова – це повчальна історія, у якій розповідається про двох персонажів, які зустріли зиму по-різному. Це байка, написана у віршованій формі, з якої кожен читач повинен зробити висновок, бо мораль у неї закладена. Написано твір для дітей, для того, щоб пояснити їм, чому важливо готуватись заздалегідь до певних подій, особливо, якщо відомо, що будуть важкі часи.

Перша частина твору розповідає про Коника-стрибунця, який радіє теплому літечку і від радості співає. Щодня він насолоджується хорошою погодою, розкошує і веселиться, зовсім не думаючи про те, що буде потім. І так він захоплюється своїми розвагами, що й не помічає, коли літо скінчилось, а за ним прийшли холоди. Стає зрозуміло Конику, що зима вже не за горами, а він до неї зовсім не готовий.

У відчаї головний герой біжить до дядька Мурав’я, щоб запитати поради, як же йому пережити ті морози люті. Та нічого втішного він не чує, бо сумна правда у тому, що думати про підготовку до холодів потрібно було ще влітку, а хто спізнився, той вже й не встигне нічого зробити. Не розумів Коник, як же можна теплим літом займатись чимось іншим, окрім як співати і радіти тій красі, що навколо. Але що ж вдієш – якщо не підготувався вчасно, то доведеться «танцювати на морозі гопака», тобто якось викручуватись.

Повчальний висновок твору такий: треба заздалегідь готуватись до важкого періоду (до зими), щоб потім не страждати, бо той, хто лише співає і розважається, коли інші працюють, потім може опинитись у біді. Працьовитість винагороджується, а лінощі ведуть лише до тимчасової насолоди, а потім – до великих проблем. Позитивним персонажем у творі показано Мурав’я, який багато трудився і був готовий до зими.

Художніх засобів у творі використано чимало. Серед них можна побачити епітети, уособлення, метафори, риторичні запитання та пестливі слова. Текст написано цікаво, тому юними читачами він сприймається легко. Окрім того, це гарний спосіб поповнити словниковий запас дитини.