Вулиця Солона розташована в затишному передмісті біля річки Самари. Тут люди працюють на металургійному заводі, обробляють землю, тримають господарство, сперечаються через паркани, миряться, святкують і передають дітям родинні перекази. Майже кожен двір має власну версію легенди про козака Веклича, якого мешканці вважають засновником вулиці та своїм далеким предком. Реальність, сімейні спогади й місцевий фольклор тут природно зливаються в єдину історію.
Кучерява, допитлива й спостережлива семирічна Сявка та її найкращий друг Тюба разом ховаються від дорослих у старій ванні, відкривають власний пепсі-магазин, створюють лицарські ордени, вигадують страшні історії, рятують уявних привидів і досліджують кожен доступний закуток. Їм достатньо двору, річки, поля й кількох речей, які дорослі вважають непотребом, щоб побудувати окремий всесвіт.
Проте роман не складається лише з веселих дитячих витівок. Сявка й Тюба уважно спостерігають за дорослими, намагаються зрозуміти їхні сварки, дивацтва та суперечливі правила. Під час своїх пригод діти вперше стикаються з несправедливістю, відповідальністю, соромом і необхідністю робити моральний вибір. Так безтурботна гра непомітно стає частиною дорослішання.
На Солоній немає однозначно злих людей. Тут живуть гучні, мовчазні, скандальні, беззахисні й просто дивакуваті сусіди. Ія Морела змальовує їх із доброзичливим гумором, не приховуючи слабкостей, але й не позбавляючи людяності. Родичі, бабусі, дідусі та сусіди утворюють живу спільноту, в якій можуть сварити за розбиті коліна й повалені паркани, а потім нагодувати та дати дитині відчути, що її все одно люблять.
Читачі особливо відзначають затишок книжки, вишуканий гумор, живих персонажів і відчуття безпеки. За настроєм її порівнюють із «Тореадорами з Васюківки» та «Пригодами Тома Сойєра», хоча роман має власний український колорит, місцеву мову й атмосферу придніпровського передмістя. Це не цілком автобіографічний твір, але в його основу лягли родинні історії та спогади, які авторка чула й зберігала протягом багатьох років.
«На вулиці Солоній» варто придбати тим, хто шукає світлу сучасну українську прозу без солодкавої штучності. Книжка повертає не лише конкретні прикмети минулого, а саме відчуття дитинства — коли друзі були нерозлийводами, дорослі здавалися загадковими істотами, а останній день літа неможливо було уявити. Це роман, після якого справді хочеться зателефонувати давньому другові й запитати: «Пам’ятаєш?..»
Колись ви вже були щасливі, просто забули
На вулиці Солоній не існує злих людей. Є дивакуваті, гучні, мовчазні, скандальні або зовсім беззахисні. Їхні родинні історії переплітаються з вуличними легендами, де річка, поле і двір стають частиною кумедного та трохи загадкового світу.
І саме тут, у затишному передмісті біля річки Самари, кучерява і спостережлива семирічна Сявка та її невгамовний друг Тюба вирушають у свої нескінченні літні пригоди. Вони ховаються від дорослих у старій ванні, відкривають пепсі-магазин, рятують уявних привидів, лякають себе страшними історіями, створюють лицарські ордени й разом з тим переживають свої перші моральні потрясіння. А ще з’ясовують, чому дорослі такі дивні, і намагаються зазирнути туди, де закінчується останній день літа.
Важливе застереження! Після прочитання «На вулиці Солоній» можливі побічні ефекти: неконтрольований сміх, бажання видертися на паркан, а також гостра потреба зателефонувати комусь із дитинства й сказати: «Пам’ятаєш?..»
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «На вулиці Солоній» Ії Морели українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
