«Поліанна»
Елінор Портер

Людство бачило чимало добрих історій, що говорили про вічні цінності добра й радості. Але те, як це зробила Елінор Портер в своїй книзі «Полліанна», напевно, не робив ніхто. Книга дуже сильно бере за струни душі свого читача й не відпускає до самого фіналу історії, яку важко читати без сліз, або ж хоча б щирого переживання за долю головної героїні. Історія була і є актуальною через велику кількість тем, що піднімає.

Ім’я головної героїні вже закладено в назві, проте вона є дуже особливим персонажем. Полліанна втратила батьків та була змушена жити в своєї тітки, яка не вельми була рада дівчинці. Попри ці страшні події в житті дівчинки, вона не втрачала оптимізму та віри в щастя. Щоб зберегти його іскорку, вона вигадала собі гру, яка так і називалась – гра в щастя. Через образ сонячної, доброї та щирої дівчинки як малі, так і дорослі читачі знову навчаються бути схожими на неї, й не втрачати внутрішнє добро.

Ця книга важлива тим, що вона пробуджує в свого читача найприхованіші емоції, що визначають його, як людину. Дівчинка пережила невимовну втрату, але залишилась собою. Саме так письменниця намагається показати своїм читачам те, що вони теж мусять залишатись собою, навіть якщо трапляється горе й не впадати в відчай.