П’ятдесят років тому Аделіна вирушила з маленького містечка до світу, сповнена сподівань і молодечого оптимізму. Вона покинула рідні краї, змінила своє ім’я й оселилася в Америці. Тепер, у сімдесят із гаком, Аделіна Василівна повертається до батьківської хати під Києвом. Тут її чекають друзі дитинства, серед яких ― Мирося, Сцянич і І-Єронім, а насамперед ― той, кого вона вважала коханням усього життя, Ніколаєнко.
У тепле літо 2021-го вони згадують юність, хизуються побіленими парканами, лоскочуть груші в саду, жартують про минулі образи. Мовчки споглядають, що змінилося, а що залишилося недоторканним. Здається, усе може тривати вічно ― доки не спалахує війна. Напад, вибухи, незручні підвали, нестерпний холод і порожні полиці крамниць знищують їхнє крихке літо. Але у найтемніші години вони відкривають у собі небачену силу: підтримують одне одного, боронять будинок, діляться останнім крихтами хліба й не дають страхові розбити свої долі.
У кожному з трьох друзів живуть свої переживання: хтось винен у поверненні, хтось приховує зраду, а хтось боїться визнати, що справжнє життя набагато глибше за легковажні мрії юності. Три «троє» і одна Аделіна ― усі вони знову зійдуться, щоб дізнатися: чи досі можна любити так само ніжно, як колись? Чи вартий їхній будинок порожніїх полиць і розбитих вікон? І чи справді п’ятдесят років самотності нічого не значать перед обличчям вічності?
Чому варто прочитати?
- Живий, правдивий погляд на юність і старість.
Аделіні 65 ― і це не просто цифра на першій сторінці. Через її розповідь ми бачимо: молодість лишається в серці всіх, хто вміє мріяти, а ось мудрість приходить лише з роками. Цей роман показує, що життя не закінчується зі зморшками ― воно продовжується в кожній щирій усмішці і розгубленому «не встиг зробити…». - Сила дружби й справжніх почуттів.
Мирося, Сцянич і І-Єронім ― це троє однокласників, яких світ уже побив і закрутив у власні плани. Утім навіть після десятиліття розлуки та ймовірних образів вони готові знову зійтись у саду біля рідного будинку: щоб поговорити, пожартувати ― і підтримати, коли капітуляція здається єдиним виходом. - Реалістичний фон війни.
Роздобудько не фокусується лише на вибухах і втраті, вона показує повсякденність: як родини ховаються у погано обладнаних підвалах, як важко залишатися людяним, коли бачиш чужий страх, як одне SMS чи повідомлення в новинному чаті може стати єдиною ниткою надії. Тут деталі з лютого 2022-го звучать настільки знайомо, що видається: ти читаєш чиїсь власні спогади. - Лаконічний і теплий стиль.
Авторка пише так, наче промовляє з тобою особисто: жодних зайвих слів, жодного пафосу. Кожна сторінка сповнена емоцій, побутових дрібниць і тих спогадів, які не дають забути, хто ти є насправді: дитина рідного містечка, юнак чи дівчина, змінені досвідом, а потім знову знайдені серед фруктових садів. - Сила простих речей.
У романі ніхто не прагне піддавати життя надмірній драмі ― тут серйозні речі показані через звичайні ― дружні жарти під персиковим сонцем, пахощі трав у саду, п’ятикнижжя сміху за столом із пляшкою домашнього вина. І саме в них прихована надзвичайна теплота та віра: «Що таке п’ятдесят років самотності у порівнянні з вічністю?»
Для кого ця книга?
- Для тих, кому болить кожна розірвана доля і кожен снаряд, що падає над мирними вулицями.
- Для всіх, хто вірить у другу молодість, коли вже з’явилися перші сиві пасма.
- Для тих, хто хоче згадати, що справжня дружба і справжнє кохання не старіють.
- Для читачів, котрі цінують щирі історії про регулярні подвигі ― не кругосвітні, а просто маленькі ― залишитися людиною під час катаклізмів.
«ТРОє і одна» — це не лише роман про трьох друзів і одну жінку, яка повернулася додому. Це історія про нашу сучасність, про те, як війна може змішати минуле й сучасне, як порожній дім стає притулком і пам’яттю одночасно, і як навіть після найважчих втрат життя продовжується ― наповнене любов’ю, помилками й надією.
«ТРОє і одна» Ірен Роздобудько — це книжка, яка зігріє серце й розірве напівзабуті стіни байдужості. Після неї ви ще довго будете згадувати, як важливо цінувати кожну мить, кожне слово й кожну людину поряд. І ніколи не забути: навіть коли життя здається спресованим у кілька спалахів, відлуння справжніх почуттів живе вічно.
Рекомендуємо придбати та читати всім, хто хоче відчути тепло людської душі серед війни й руїн.
Іноді доля розводить людей для того, щоб звести знову в дивний і химерний спосіб, серед війни й потрощеного міста.
Аделіна залишила містечко в юності, відкрита до викликів і сповнена сподівань, не по-тутешньому гарна й не схожа на однолітків. За кілька десятиліть вона повертається до батьківської хати в передмісті Києва з іншого, американського життя. Хтось із друзів дитинства змінився, хтось лишився таким самим, а когось змінить війна, що невпинно наближається.
Вони проживуть тепле літо і страшний лютий разом, щоб усвідомити: підбита одного дня жирна риска «ніколи» нічого не варта перед питанням життя і смерті. І все складеться так, як мало бути, бо час повертає свій борг. Зрештою, що таке п’ятдесят років самотності у порівнянні з вічністю?
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «ТРОє і одна» Ірен Роздобудько українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
