«Це я така у бабу Устю» — це автобіографічна історія про шестирічну Наталочку, яка живе в Криму й проводить свої дні з бабусями та дідусями, поки батьки на роботі. Найважливіша людина для неї — прабабуся Устя, якій ось-ось виповниться сто років.
Книжка побудована як низка коротких історій-місяців — «Січень», «Березень», «Червень», «Квітень»… Кожен розділ — це окрема пригода або спогад. Наталочка катається з дідом на санчатах, дивується, як прабабуся працює з вовною, ходить із дідом Андрієм на цвинтар прибирати могилу прадіда, малює крейдою Міккі-Мауса на асфальті й отримує прочухана від сусідки. Через ці буденні сцени розкривається теплий і живий світ родини.
Устя не вміє читати й складати конструктор, зате вміє розповідати казки. Саме казки стають містком між поколіннями. Наталочка постійно дивується дорослим: чому вони говорять одне, а роблять інше? Чому на цвинтарі «не можна шуміти»? Чому сніг у Криму — рідкість? Її погляд щирий, без фільтрів — і в цьому сила тексту.
У книзі багато побутових деталей: як чесали вовну, як продавали в’язані кофти, як пекли пиріг, як жили без надлишку речей. Це не вигаданий світ — авторка прямо говорить, що основою стали її реальні дитячі спогади.
Це історія не про великі події, а про цінність часу разом. Про те, як дитина вчиться розуміти старість, пам’ять, родинні традиції. І про те, чому дорослі здаються дивакуватими — але саме вони створюють для дитини відчуття безпеки й любові.
Книга читається легко, але залишає після себе світлу ностальгію. Вона однаково зворушлива для дітей — як пригодницький щоденник — і для дорослих, які впізнають у ній власне дитинство. Це тепла родинна історія, яку хочеться читати повільно — і, можливо, після неї обійняти своїх рідних.
Маленька Наталочка живе в Криму, і їй шість років. Вона вміє читати й писати і дуже хоче, щоб їй скоріше виповнилося сім, адже тоді можна буде ходити до школи. Зараз же, поки батьки на роботі, дівчинка здебільшого проводить час зі своїми бабусями й дідусями. Зокрема — з прабабусею Устею, якій ось-ось виповниться сто років! Як це — гратися в наздоганялки та ховайка з такою старенькою бабусею? Як живе прабабуся? Чому не вміє складати конструктор і не цікавиться коміксами?Скільки казок може вигадати прабабуся, та чому всі кажуть, що Наталочка на неї схожа? І головне питання: чому дорослі такі диваки?
Це дуже затишна історія про сімейне тепло, важливість родини, цінність розказаних казок і часу, проведеного разом. Із неї ви також дізнаєтесь про культурні традиції та побут українців різних поколінь. Основою книжки стали справжні події з дитинства авторки.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Це я така у бабу Устю» Наталі Місюк українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
