Вірш «Вечорова гармонія»
Шарль Бодлер

Вірш «Вечорова гармонія» Шарля Бодлера належить до циклу його творів, що носить назву «Сплін та ідеал». Існує думка, що надихався поет спілкуванням з прекрасною Аполлінарією Сабатьє, французькою художницею. У неї був власний літературний салон, де частенько збирались талановиті і творчі люди. Серед них був і Бодлер, який приходив дуже часто.

У вірші показані почуття ліричного героя, якого невдовзі чекає якась важлива подія. Він відчуває душевний трепет і хвилювання, які асоціюються зі звуками скрипки, дзвону і зітхань. А перед читачем розгортається чудова картина вечірнього пейзажу, від спостереження якого аж дух перехоплює. Ця «картина» зачаровує і дарує приємні емоції.

Ліричний герой спостерігає завершення дня, і цей неймовірний вечір викликає у його душі багато емоцій одночасно. Як заходить сонце, як буяють трави, як «звучить» нічна тиша – усе це справляє на нього таке враження, ніби він вперше це все бачить і чує. Аромати, звуки, враження – все переплітається і поєднується в цільний образ. Автор описує людину, яка прагне гармонії, але не дають спокою тужливі думки і спогади про минуле, від яких стає сумно, бо щось хороше вже минуло і не повернеться.

Нікому не уникнути в житті важких моментів, болючих втрат, але ставитись до цього можна по-різному. Ліричний герой, думаючи про це, відчуває смуток. Тому й захід сонця, виглядаючи дуже красиво, все ж стає «кривавим», символізуючи біль і печаль. Але є й те, що радує героя – згадка про кохану і почуття, які між ними були. Їх любов була (у сприйнятті героя) чистою, щирою, святою, тому й спогади про неї зігрівають. Герою достатньо пригадати лице своєї коханої, щоб серце його наповнилось світлом і на душі стало тепло.

Прочитавши вірш повністю, можна відчути, що є у ньому якась незавершеність. Але причина не в тому, що поет не встиг його дописати, а просто таким способом він дав можливість читачам домислити фінал самостійно.