Перебуваючи на перепутті жанрів, соціальна фантастика пропонує до уваги своїх читачів щось абсолютно нове та відмінне. В сучасному вигляді, що вперше з’явився в першій половині ХХ століття, коли людство переживало найглибші потрясіння за всю свою історію, жанр намагається зазирнути в шпаринку майбутнього, уявивши, як би в ньому виглядала людина.
Новий образ жанру, завдяки якому він і став таким популярним, існував не завжди. Ще в Середньовіччі автори писали про майбутнє людей, яке могло бути утопічним, проте після пережитого жаху війн та геноцидів більшість людей почали дивитись в майбутнє з острахом.
Науковий прогрес, в якому хтось міг би побачити порятунок, так викликав острах, адже міг принести за собою чергову загрозу знищення людства. Більшість модерної соціальної фантастики поділена на дві головні віхи: антиутопію, як відповідь утопістам, та кіберпанк, що застерігав від занадто стрімкого розвитку техніки, особливо кібернетичної. Тому почавши читати книги від письменників жанру, можна помітити не лише художню історію, але й застереження, яке вони намагаються дати тому, хто тримає їх працю в руках.