Лисичка до неї підкралася нишком. – Куди ти зібралася, мишко маленька? – Ходи на обід в мою нірку, серденько. – Ой, жаль, – мишеня сумно вушко почухало – Та вже запросив на обід мене груффало.
– Хто-хто запросив? – Ой лисичко – небого – Невже ти нечула ніколи про нього? – Страшні в нього ікла і кігті страшнющі, В пащеці зубиська великі гострющі.
– І де ж він. – Та вже от сюди підбігає. – Він дуже шашлик із лисиць полюбляє. – Шашлик із лисиць? – піт у лиски з чола. – Бувай! – розвернулась і миттю втекла.
Дурненька лисичка – вона і не знає, Що звіра такого на світі немає!
Пішла собі далі у ліс сіра мишка. До неї підкралась сова тишком – нишком.
– Куди ти зібралася, мишко маленька? – Ходи на чайочок до мене серденько. – Ой, жаль, – мишеня сумно вушко почухало. – Та запросив на чайок мене груффало.
– Хто – хто запросив? – Ой, совуню – небого, – Гулясті коліна, криві пазуриська, – На носі бородавка в цього страшиська.
– І де ж він? – Та вже до струмка підбігає…… – Він їсти совиний бульйон полюбляє. – Совиний бульйон – настовбурчила крила. І швидко від мишки сова відлетіла.
Дурненька сипуха – вона і не знає, Що звіра такого на світі немає!
Пішла собі далі у ліс сіра мишка Зміючка до неї підкралася нишком
– Ходи на бенкет у пеньок мій, серденько. – Ой, жаль, – мишеня сумно вушко почухало. – Та вже запросив на бенкет мене груффало.
– Хто – хто запросив? – Ой, зміючко – небого, – Невже ти не чула ніколи про нього? – Очиська як жар в нього, чорний язик, – Спина в колючках, здоровенний, як бик.
– І де ж він? – Та ось підбігає до озера…. – І любить він їсти зміїне морозиво. – Зміїне морозиво? Треба тікати. Мерщій поповзла до гадючої хати.
Дурненька зміюка – вона і не знає, Що звіра такого на світі немає.
– Ой!
– Що це за монстр? В нього ікла страшнющі, В пащеці зубиська великі й гострющі. Гулясті коліна, криві пазуриська. На носі бородавка в цього страшиська. Очиська як жар в нього, чорний язик, Спина в колючках, здоровенний, як бик
– Рятуйте! Кого ж це сюди занесло? – Та це ж найжахливіший ГРУФФАЛО!!!
– Яка ж ти смачненька! – роззявив він пащу, – Ось зараз тебе я на хлібчик намащу!
Мене? – каже мишка. – Та ну бійся Бога! – Та я ж найстрашніша у лісі небого. – Ходи – но зі мною, щоб переконатись, – Як будуть усі мене звірі боятись.
Боятись? – од сміху аж труситься Груффало. Та все ж таки чудисько мишку послухало. Тупоче за нею і каже за мить:
– Я чую, як щось у траві шелестить. – Змія це. Гей чуєш, гадючко привіт! В зміючки від страху аж здуло живіт. Бо груффало бачити в лісі не звикла.
– Ой-ой! – зашипіла. – Рятуйте! – і зникла. – Ось бачиш ? Хіба ж я тобі не казала?
Так Груффала мишка мала здивувала Тупоче він далі за нею і ось:
– На дереві – каже – пугукає хтось. – Сова це. Як справи сипухо привіт!
В сови аж від страху скрутило живіт, Бо груффала бачити в лісі не звикла
– Ай-яй! – закричала – На поміч! – і зникла. – Ось бачиш? Хіба ж я тобі не казала?
Так Груффала мишка ще раз здивувала.
Тупоче він далі і каже за мить: – Я чую, як хтось там по стежці біжить. – Лисиця це. Чуєш лисичко, привіт!
В лисиці від страху аж злипся живіт. Бо груффала бачити в лісі не звикла.
– Мамунцю, рятуй! – заволала і зникла. – Ну, що – каже мишка, – побачив, гультяю, – Якого я страху на всіх наганяю?
– А зараз, – живіт собі мишка почухала, – – Хотіла б я з’їсти …..- котлетку із груффала!
– Котлетку із груффала – монстр заволав Крутнувся, мов вихор, і миттю пропав.
На камені в лісі вмостилася мишка. І схрумкала дуже смачного горішка.
Аналіз вірша «Груффало» Джулії Дональдсон
Книгу «Груффало» Джулії Дональдсон цікаво буде читати і слухати дітлахам у віці від 3 до 7 років, бо саме на таку аудиторію вона розрахована. Але й батькам ця історія сподобається, бо вона добра, весела і може покращити настрій будь-кому. Вперше друком книжка вийшла у 1999 році, і з того часу її полюбили читачі по всьому світу. Написано текст у віршованій формі.
Груффало – це великий кудлатий мешканець лісу, у якого є роги і гострі зуби. Своїм грізним зовнішнім виглядом він може налякати кого завгодно. Окрім мишенятка, яке теж живе у лісі. Мишеня маленьке, але, як не дивно, нікого не боїться. Просто воно дуже розумне і хитре, тому при зустрічі з різними тваринами, які хочуть його з’їсти, він їх усіх лякає Груффало, до якого нібито йде на зустріч.
Щоправда, мишеня з реальним Груффало не було навіть знайоме, бо вигадало такого монстра, щоб відкараскатись від Сови, Змії та Лисиці. І яким же було його здивування, коли воно зустріло цього монстра в реальності. Груффало теж збирався з’їсти маленького гризуна, зробивши з нього бутерброд, але винахідливий звір і тут знайшов вихід із ситуації, щоб і самому живим лишитись, і свою «силу» усім показати.
Як вдалось мишеняті налякати навіть волохатого лісового велетня, варто прочитати у книжці. Цікаво, що видавництво не одразу погодилось видавати цю книгу письменниці. Порятунком стала співпраця з ілюстратором Акселем Шеффлером, який намалював чудові малюнки до цієї історії.
Рятуючись від лісових хижаків, спритна мишка вигадала жаховисько на ім’я Груффало. Та раптом вона зустрічає в лісі… здогадалися, кого? Але мишка не з боязких, від неї навіть Груффало не втече. Цю кумедну казку у віршах перекладено десятками мов, віддруковано мільйонними накладами. Українських читачів із Груффалом знайомить Віктор Морозов. Для дітей від 3-х до 7-ми років.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Груффало» Джулії Дональдсон українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.