«Люборацькі»
Анатолій Свидницький

«Люборацькі» Анатолія Свидницького — перша соціальна хроніка українського села, що розкриває драму родини й епохи

У центрі роману — простий священик Гервасій Люборацький, його віддана дружина й четверо дітей. На тлі мальовничого подільського села Солодьки автор показує, як жорсткі реалії XIX століття руйнують усталені традиції й душі людей:

Патріархальна родина стикається з новими ідеями та соціальними змінами: дочка Мася, віддана роботі по господарству, повертається зі шляхетського пансіону чужою до рідної мови й віри;

Юний Антось мріє стати вчителем і рятувати громаду, та безжальна система бурси ламає його здоров’я й надію;

Матір стикається з безсиллям перед чужинською владою, її сподівання та страхи гірко контрастують із бездушністю «панського світу»;

Трагічний фінал: розпад сім’ї, смерть і розлука; тільки наймолодша Текля знаходить прихисток у монастирі, а доля старших дітей обертається руйнівним приводом замислитись над ціною «просвіти» й «прогресу».

Свидницький як один із перших українських реалістів тонко досліджує психологію людини в її зв’язках із середовищем: економічна залежність, вплив панської етики, роль освіти та релігії. Іван Франко назвав «Люборацьких» «першим реалістичним романом на побутовому тлі» — і не дарма.

Це не просто історія однієї родини, це багатоголосся цілої епохи: від боротьби за збереження національної гідності до трагічних наслідків чужої «освіченості».

Якщо ви цінуєте український реалізм, глибоку психологію героїв та правдиві портрети соціальних змін — «Люборацькі» стануть відкриттям і залишать відбиток у вашому серці.