«Пісня про Нібелунгів»

Вірш «Пісня про Нібелунгів» дійшов до нас із сивої давнини, а якщо точніше, то записано твір було ще на початку 13 століття. Варто зазначити, що це епічна поема, яка складається із 39 частин, які називають «авантюри». Оригінальний текст було зафіксовано на пергаменті, а автором був чоловік, який, можливо, сам був лицарем, або ж просто знаходився серед них тривалий час.

Автор відтворив у поемі ту реальність, яку бачив довкола. Щоправда, забагато трагічного там було, та що ж вдієш, якщо тоді такими були часи. Феодали між собою сварились, воювали, щось намагались поділити, а страждали при цьому прості люди, яким не було куди й подітись. Розповідаючи про це все, автор показує і своє ставлення, говорить про те, що він засуджує жорстокість і несправедливість багатіїв, які думали лише про себе і власну вигоду, а про народ забували.

У творі багато дійових осіб, і у кожного персонажа свій характер. Хоча у декого образ може змінюватись. Наприклад, бургундський король Гунтер спочатку показаний людиною мудрою і великодушною, яка дбає про близьких і навіть про підданих. Але потім його поведінка стає іншою. Він перетворюється на злого короля, якого навіть совість не гризе за негідні вчинки.

Зразком німецької жінки, яка жила у Середньовіччі, є героїня з іменем Кримхільда. Це образ людини, здатної на самопожертву. Вона віддала своє серце коханому чоловіку і сподівалась на взаємність, але не могла її вимагати. Її моральні принципи були міцними і не змінювались ні за яких умов. У цьому проявлялась її твердість і мужність, хоча насправді вона була жінкою доброю і ніжною. Хоча до деяких людей, які у минулому її ображали і принижували, вона вже не мала теплих почуттів, тому могла поводитись з ними холодно й жорстоко.

Загалом у творі показано життя як феодалів, так і простого народу. У всіх були свої проблеми і труднощі, і кожен їх вирішував доступними і зрозумілими для нього способами і методами.