«Мемуари лісу. Том 2. Щоденники Корнеліуса Лиса»
Мікаель Брюн-Арно

У лісі Бельлекор готуються до барвистого осіннього ярмарку, але затишок книгарні Арчибальда Лиса руйнує нежданий гість — Селестен Вовк. Він заявляє, що крамниця з дубовим дуплом належала його дідові й тепер має перейти до нього. Єдині докази проти Вовка сховані у п’яти зниклих щоденниках дідуся Корнеліуса Лиса, збережених десь у таємничому письменницькому братстві.

Арчибальд, разом із мудрим батьком Жерве та кмітливим племінником Бартоломе, рушає в нову мандрівку стежками спогадів. На них чекають зашифровані підказки в старих листах, підземна бібліотека в бурому мурашнику, небезпечні зустрічі з шуліками‑колекціонерами та, звісно, сила книжок, здатна рятувати долю. Що більше сторінок щоденників вони знаходять, то чіткіше вимальовується справжня історія книгарні, дружби й любові, яка перетворила дубове дупло на серце лісової громади.

Чому варто прочитати?

• Затишна пригода: суміш «Ведмедика Вінні» й «Таємничого саду» з детективною інтригою.
• Сила родинних спогадів: роман нагадує, що спадщина — це не папери, а історії, які ми передаємо далі.
• Живі ілюстрації та аромат осені: шелест листя, запах гарячого сидру й тихе потріскування каміна оживають між рядками.
• Гумор і тепло: персонажі кмітливі, діалоги дотепні, а фінал залишає післясмак надії.

Для всіх, хто любить книжки‑«ковдри», в яких хочеться загорнутись у прохолодний вечір, і для тих, хто вірить: поки є щоденники, листи й друзі, — будь‑яку несправедливість можна подолати. Купуйте «Щоденники Корнеліуса Лиса» та повертайтесь у ліс, де книжки рятують домівки, а спогади — це скарби, що ніколи не знецінюються.