Ти, скіфська баба, кам’яна незграба, стоїш в степах… Курай і бугила… Яка ж ти баба, ну яка ж ти баба?! За сто віків дитя не привела! Були б у нього кремінь-ноженята, ото вже б гупотіло по ланах! Чого смієшся? Космос нежонатий, а ти стоїш одна у полинах. Невже ж таки ніхто не женихався? А висить же в музеях твій портрет. Тобі козацький череп усміхався, Та це — минуле. Ти дивись вперед. Ти звикла — коні, гаківниці, стріли, Зрадецькі хани з профілем шулік… Ти це забудь. Усе це застаріле. Поглянь навколо. Це — двадцятий вік. А ти стоїш. Звітріли коси й руки. Скришились плечі,— може, скажеш, ні? Були б у тебе кам’яні онуки. Ти розумієш, бабо? Кам’яні! Ото — літак, а не якась дараба. Це все — прогрес. А ти стара як світ…
…Сміється баба, клята скіфська баба, сміється, ухопившись за живіт.
Аналіз вірша «Скіфська баба» Ліни Костенко
Читайте також усі 👉 Вірші Ліни Костенко 👈 на нашому книжковому сайті KNIZHKI.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Скіфська баба» Ліни Костенко українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
