«І будуть люди. Частина 3» Анатолія Дімарова — це кульмінаційний, найболючіший і найдраматичніший етап великої селянської епопеї. Тут немає вигаданих монстрів і фантастичних битв — є реальна історія, яка котиться по людських долях, мов важке колесо. І ти відчуваєш цей тягар на кожній сторінці.
Події третьої частини розгортаються в епоху колективізації — часу, коли вибору майже не існувало. Держава вимагала зерно, корів, хліб, працю, долі. Спробуй опиратися — і тебе оголосять куркулем, виселять, зламають. Саме це переживає Оксен Івасютa — упертий, роботящий господар, чия земля була світлом його життя. Але державі не потрібні особистості, їй потрібні «нові люди».
Комуніст Федір Світличний, який колись щиро вірив у ідеали революції, змушений розривати власне життя навпіл, зрікатися минулого й навіть коханої. Його сестра Тетяна отримує роботу, про яку мріяла, — учити дорослих грамоти. Але що означає освіта, коли навколо починає просочується холод голоду?
Григорій Гінзбург, переконаний будівничий нового світу, нарешті бачить, у що перетворюються «методи». Він пише листа Сталіну — відчайдушний жест людини, яка ще вірить, що зможе зупинити катастрофу. Та процес уже набрав силу. Середняки стають новими ворогами. І голод — той, про який ми знаємо сьогодні, але вони не могли навіть уявити його масштаб — тихо входить у село.
Дімаров не просто описує історію — він показує живих людей, у всій багатогранності їхніх характерів. Скупий Оксен, меланхолійна Тетяна, фанатичний Максим, стомлений Ганжа — кожен говорить своїм голосом, кожен болить. І ти розумієш їх усіх, бо вони не ідеалізовані, не вигадані — вони такі ж реальні й складні, як і ми.
Це роман, що повільно й невідворотно затягує в атмосферу українського села — зі сміхом, сварками, буденними радощами, дитячими спогадами, запахом свіжої землі… та тінню, яка з кожним розділом стає густішою.
«І будуть люди. Частина 3» — це література, яка розкриває серце. Вона змушує співпереживати, плакати, злитися, захоплюватися. Якщо ти шукаєш епос, що чесно й гостро показує переломні моменти нашої історії та силу звичайних людей — ця книга стане незабутнім читанням.
Події третьої частини роману-епопеї Анатолія Дімарова (1922-2014) «І будуть люди» розгортаються в період колективізації. Індивідуальні господарства повинні здавати зерно державі. За непокору або шкідництво — тюрма. Оксена Івасюту розкуркулюють. Червона держава не шкодує і своїх — комуністу Федору Світличному треба зректися дружини і свого минулого. Нова влада хоче створити нових людей і запроваджує школи для неписьменних дорослих. Тетяна Світлична отримує роботу в школі. Після знищення куркулів беруться за середняків. Комуніст Григорій Гінзбург починає сумніватися у методах побудови нової держави і пише листа тов. Сталіну. Процес вже не зупинити, голод приходить в українське село.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «І будуть люди. Частина 3» Анатолія Дімарова українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
