Безкоштовно
Івасик-Телесик

Казка «Івасик-Телесик»

Про казку «Івасик-Телесик»


Коли хочеться читати завжди і будь-де, можна завантажити книги на нашому сайті. У нас є різні книги, як поеми, романи, вірші, детективи, фентезі. А щоб більше дізнатись про історію, можна ознайомитись з анотацією, стислим переказом, а також відгуками вже прочитавших її людей.

Можна завантажити книгу, або слухати аудіо книгу / аудіокнигу (mp3). Щоб скачати книгу «Івасик-Телесик» українською мовою повністю безкоштовно, без реєстрації та смс на електронну книгу, на телефон з ОС Андроїд (android), айфон, ПК (комп’ютер), айпад, треба вибрати один з форматів: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб).

В кожний літературний твір автор вкладає ідею, талант та власний стиль. А тому у нас ви знайдете під кожною книгою найцікавіші цитати, рецензії, короткий зміст. Все це допоможе вам обирати таку літературу, від якої ви отримаєте максимальне задоволення і користь.

Скачати безкоштовно казку «Івасик-Телесик»

Читати онлайн казку «Івасик-Телесик» українською мовою

Шрифт
Сторінка 1
(Введіть немер сторінки) Перейти

Iвасик-Телесик

Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда:

– Поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати, от буде мені хоч забавка!

Дід спершу не хотів, а баба все просить та просить. Послухався він, поїхав, вирубав деревинку, зробив колисочку.

Положила баба ту деревинку в колисочку – колише й пісню співає:

– Люлі-люлі, Телесику,
Наварила кулешику, –
І з ніжками, і з ручками
Буду тебе годувати!

Колихала-колихала, аж полягали вони увечері спати. Встають уранці – аж з тієї деревинки та став синок маленький. Вони так зраділи, що й не сказати!

Та й назвали того синка Телесиком.

Росте той синок та й росте, – і такий став гарний, що баба з дідом не навтішаються з нього.

От як підріс він, то й каже:

– Зробіть мені, тату, золотий човник і срібне веселечко: буду я рибку ловити та вас годувати!

От дід зробив золотий човник і срібне веселечко, спустили на річку – він і поїхав.

Iвасик-Телесик

Їздить Телесик по річці, ловить рибку та годує діда й бабу, наловить та віддасть – і знову поїде.

А мати йому їсти носить. Та й каже:

– Гляди ж, синку, як я кликатиму, то пливи до бережка, а як хто чужий, то пливи далі.

От мати наварила йому снідати, принесла до берега та й кличе:

– Телесику, Телесику!
Приплинь, приплинь до бережка!
Дам я тобі їсти й пити!

Iвасик-Телесик

Телесик почув:

– Ближче, ближче, човнику, до бережка, – це ж моя матінка снідати принесла!

Пливе. Пристав до бережка, наївся, напився, віддав матері рибку, відіпхнув золотий човник срібним весельцем і поплив далі рибку ловити.

А змія й підслухала, як мати кликала Телесика, прийшла до берега та й давай гукати товстим голосом:

– Телесику, Телесику!
Приплинь, приплинь до бережка!
Дам я тобі їсти й пити!

А він чує:

– То ж не моєї матінки голос! Пливи, пливи, човнику, далі! Пливи, пливи, човнику, далі!

Махнув весельцем – човник і поплив. А змія стояла-стояла та й пішла від берега геть.

Відгуки на казку «Івасик-Телесик»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

444 переглядів