Перед нами — роман-фекшн, художнє осмислення власного життя авторки, її дитинства та дорослішання на тлі злиденних, але впізнаваних реалій східноукраїнського містечка. Тут жінки варять борщ і терплять чоловіків, бо «так треба». Дівчаток вчать бути зручними, хлопців — виживати, а довкола панують забобони, радянські лозунги й телевізор, що мовить чужими голосами.
Лєна, головна героїня, намагається розібратися — хто вона і як жити в цьому світі, де «скромність прикрашає жінку», а лікар радить «народиш — і все пройде». Її життя — це боротьба між бажанням бути собою та нав’язаним страхом бути «не такою».
💥 Чому ця історія важлива
- Без фільтрів і без прикрас. Авторка розкриває реалії Луганщини з хірургічною точністю, сміливо говорить про ментальність, меншовартість, брехню й байдужість, які десятиліттями отруювали життя людей.
- Сатира, що ріже глибше за драму. Тут і сміх, і сльози, і дикий сюр — коли смішно настільки, що боляче.
- Автобіографічна щирість. Лягушонкова не ховається за вигаданими героями — вона сама стає дзеркалом покоління, яке виросло в тіні пропаганди, але навчилося думати, говорити й відчувати по-справжньому.
- Назва з характером. «Котик» у романі — не просто тваринка, а символ спротиву, випадковий, але правдивий акт очищення від фальші.
🧩 Для кого ця книга
- Для тих, хто народився в дев’яностих і пам’ятає «СПІД-Інфо» на газетному кіоску.
- Для тих, хто хоче зрозуміти, чому в нашому суспільстві ще болить «совок».
- Для тих, хто не боїться читати про правду — навіть якщо вона коле.
«Мій прапор запісяв котик» — це не просто сповідь, це акт очищення від радянського минулого.
Смілива, дотепна, глибока книга, яка змушує і сміятися, і плакати, і нарешті зрозуміти — чому нам більше нема куди озиратися, тільки вперед.
І якщо хочеш відчути, як література стає терапією, — обов’язково прочитай цю книгу.
«Мій прапор запісяв котик» — роман-фекшн, спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Там неначе утворився непробивний мур між сучасністю й новими реаліями, інформацію найчастіше черпають з телевізора (звісно, з російськими каналами), газети «СПІД-Інфо» чи «Факти», а над усім цим упевненими териконами височіють: «Бо ми всігда так робили», «Бо ти ж дєвочка», «Жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував». Цей текст — суцільна іронія й стьоб, сарказм на межі, здається іноді, здорового глузду. Особливо складно все в тих, хто «не такий», «самий умний» і взагалі «тяжко тобі буде жить з твоїм характєром».
Лєна Лягушонкова хотіла написати роман про себе, смт і Луганськ. Вийшло — про незвичайний, абсурдний, сповнений надій і відчаю період від початку 90-тих до 2000-них на тлі власного дорослішання.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли), оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки.
Якщо ви є правовласником електронної книги «Мій прапор запісяв котик» Лєни Лягушонкової українською мовою і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
