«Ожинова зима»
Сара Джіо

Книга «Ожинова зима» Сари Джіо майстерно сплітає минуле та сучасне своїх героїв воєдино, демонструючи, як дії людей, що жили понад пів сторіччя тому, можуть впливати на нашу дійсність. Варто віддати належне письменниці в тому, що її стиль простий, від чого вся історія читається швидко та захопливо, водночас залишаючи читачеві можливість співпереживати героям. Це залишає чудові враження після знайомства з історією, роблячи її вартою уваги кожного, хто хоче знайти легку та невимушену історію для вечірнього прочитання.

Сюжет історії має дві паралельні частини, які згодом сплітаються воєдино. Діахронізм історії є найбільшою знахідкою письменниці, адже події, що розгорнулись на вулицях Сіетла в 30-х роках минулого століття та вже в наш час, мають чимало спільного, як згодом це виявила репортер Клер Олдрідж, що мала написати репортаж про «ожинову зиму». Так називають явище в метеорології, коли настає похолодання весною після періоду потепління.

Водночас сама історія почалась з того, що Віра Рейн, відправившись на вечірню зміну та повернувшись додому, не знайшла свого сина в ліжку, де залишила його міцно спати. Важко уявити, як історії Віри та Клер може мати щось спільне, проте Джіо вибудовує той місточок між героїнями, що поєднує їх крізь десятиліття, даючи читачеві непростий детектив. Особливість останнього полягає в тому, що він викликає чимало емоцій під час прочитання, не залишаючи читача байдужим до себе.